Відповідають священики. Добірка запитань та відповідей №2

• Я закохався в дівчину яку давно знаю, але в неї був хлопець, мій друг, з яким вона тривалий час зустрічалась. На даний час ми обоє до неї не байдужі а вона не може зробити вибір. Скажіть що мені робити (Я б можливо залишив її та ми часто зустрічаємось на роботі і в компанії).

Питання, яке Ви поставили, навряд чи варто розглядати в площині церковних правил і всяка порада тут буде лише порадою людини, безвідносно до священства.

Насамперед усім фігурантам цієї історії треба поміркувати над тим, чого власне вони хочуть від себе і від інших. Треба порозумітися з самим собою – бо без цього ніяк. Хіба можна дати відповідь на питання “що робити?”, коли цілі невизначені, коли немає відповіді на питання “чому і заради чого?” Ви кажете: “Я закохався”, а потім: “Я б можливо залишив її”. Тут вбачається якесь протиріччя. Пробачте за зовсім не поетичне порівняння, але в біологічному світі є нормальним коли самці прикладають певні зусилля, щоб привабити самку: вони змагаються за неї, відстоюють своє право бути з нею. У людей буває так само (щоправда дедалі рідше в наш час) і це нормально, адже це свідчить про нашу небезхребетність.

Проте, хоча людина і занурена в біологічну круговерть подібно до інших істот, вона є вищою від всього існуючого в природі з причини своєї духоносності. Людина – істота етична, заради високої мети вона здатна на вчинки, що йдуть всупереч з природними поривами. Так якщо законні стосунки з особою протилежної статі завідома неможливі або ж якщо симпатія до дівчини/хлопця ставить під загрозу давню дружбу, людина здатна здолати себе, переступити через власний егоїзм і зберегти статус кво. У випадку, коли важко усвідомити, що насправді відчуваєш у відношенні до дівчини, треба молитися до Господа, щоб настановив і направив, проте вибір залишається за нами.

Хочеться думати, що особа, яка симпатична обом хлопцям, справді гідна того, щоб за неї змагатися. Вирішувати Вам, стережіться лише підступного гріха. І пам’ятайте: любити дівчину - значить жити, щоразу ставлячи перед собою запитання: “як зробити її щасливішою?”

• Завантажувати фотографії в інтернет (свої, рідних та близьких) чи краще від цього утриматись, цим самим захистивши себе від "поганих очей"?

Мені не доводилося читати в Святому Письмі, Церковних правилах або в писаннях отців Церкви про “ефект поганих очей”, через що дозволю собі припустити, що православне християнство такого вчення не знає. Серед християн можуть мати місце різні думки стосовно т. зв. вроків, але це завжди буде мати статус особистої думки, яка в більшій або меншій мірі відповідає православній традиції (або суперечить їй). Особисто я ніколи думками про вроки не переймаюся, що і раджу усім практикуючим християнам.

Варто з деякою обережністю ставитися до того, що ми публікуємо в інтернеті, з міркувань соціальної безпеки. Але вирішення даної проблеми не входить до компетенції Церкви.

• Що робити з недопаленим ладаном?

Що заважає Вам його допалити? Можете принести до церкви і віддати священику.

• Вечори від Різдва Христового до Водохреща називають "святими". Що ж тоді робити в ці дня та вечори?

Святим вечором народ називає вечір напередодні Різдва Христового. Дні з 7 по 19 січня називаються “святками”, тобто “святими днями” або “святими вечорами” (що не є суттєвим). В святі дні, інакше кажучи – в свята, добре бути в святому місці – в Домі Божому, в храмі. В цьому сенс 4-ої заповіді – присвятити святий день Богові. Якщо важко або зовсім немає змоги бути в церкві, варто компенсувати цю втрату читанням Святого Писання, домашньою молитвою, ділами милосердя, розмірковуванням про звершене Господом діло нашого спасіння і, зрештою, прославлянням Бога у піснях (колядках). По змозі варто відкласти зайві клопоти по господарству, обмежившись найнеобхіднішим.

• Від якого до якого свята не можна шити і прати?

В Церковних правилах ми не знайдемо відповіді на це питання, бо це суто народний звичай.

• Як вибрати ім’я новонародженій дитині? Чи правда, що днем народження у церкві вважається день хрещення людини? То що таки святкувати день Ангела, день хрещення чи день народження по паспорту? Чи правда, що доля людина залежить від обраного батьками ім’я?

Таїнство Хрещення у Церкві є дійсно новим народженням – народженням по духу. Проте у нас не заведено відзначати день хрещення замість дня народження. Нормальною є практика святкування Дня народження і Дня Ангела (тобто Дня небесного покровителя, інакше кажучи, іменини). Поцікавтеся, пам’ять яких святих відзначає Церква в день, коли народилася Ваша дитина, або в найближчі після цього дні (рідше – перед днем народження): якщо ім’я когось з цих святих Вам до вподоби – можете так і назвати свою дитину, якщо ж ні – ніхто Вам не боронить дати їй інше ім’я. Залежність долі людини від обраного батьками імені є не більшою, ніж залежність від клімату, спадкових хвороб, соціального становища або розташування небесних світил.

• Що означають приставки перед іменами святих, наприклад: преподобний, благовірний, мученик, рівноапостольний?

Додаток до імені святого або святої вказує на особливий стан, в якому людина несла свій подвиг і, зрештою, відійшла до Господа.

• Ап. – апостол – один з найближчих учеників Ісуса Христа (з числа 12-и або 70-и).
• Прор. – пророк – старозавітній праведник, що сповіщав народові Божу волю.
• Рівноап. – рівноапостольний – святий, що потрудився для благовістя подібно до апостолів.
• Свт. – святитель – святий у єпископському сані.
• Мч. або мц. – відповідно мученик або мучениця – такий, що зазнав смерті за сповідування віри в Ісуса Христа.
• Вмч. або вмц. – великомученик (-иця) – дуже шанований мученик.
• Сщмч. – священномученик – мученик у священному сані (єпископ, священик або диякон).
• Прмч. або прмц. – преподобномученик (-иця) – мученик в чернечому чині.
• Стртп. – страстотерпець – праведник, що безневинно зазнав смерті від рук кривдників.
• Спов. – сповідник – такий, що зазнав стражнань (тортури, поневолення тощо) за сповідування віри в Ісуса Христа.
• Блгв. кн. – благовірний князь (або княгиня) – благочестивий і правведний можновладець.
• Преп. – преподобний – святий в чернечому чині.
• Прав. – праведний – такий, що прожив благочестиве і праведне життя, священик чи мирянин.
• Блаж. – блаженний – епітет, що не має єдиного загальноприйнятого застосування; цим словом називають юродивих праведників, окремих святих ранньої західної церкви та ін..
• Безср. – безсрібник – праведник, що некорисливо служив людям, зціляючи їх від хвороб.

Відповідав священик Ігор Г.