01.05.13

Страстна седмиця. Коротка історія кожного дня.

прот. Михаїл Кулакевич 00:47 Немає коментарів

Страсна седмиця (тиждень перед Пасхою) присвячена спогаду останніх днів земного життя Спасителя, Його стражданням на Хресті, смерті і поховання. За величчю і важливістю подій, що відбувалися, кожен день цієї седмиці називається святим і великим. Тому в ці святі дні не відбуваються ні пам'яті святих, ні поминання покійних, ні молебного співу. Як в усі великі свята, Церква і в ці дні закликає вірних взяти духовну участь в здійснюваних богослужіннях і стати причасниками священних спогадів.З апостольських часів дні Страсної седмиці були в глибокому шануванні у християн. Віруючі проводили Страсну седмицю в найсуворішому утриманні, ревній молитві, в подвигах милосердя.Всі служби Страсної седмиці, що відрізняються глибиною благочестивих переживань, споглядань, особливою зворушливістю і тривалістю. Вони розташовані так, що в них жваво і поступово відтворюються історія страждань Спасителя, Його останні Божественні настанови. Кожному дню седмиці відповідає особливий спогад, який виражається у співах і євангельських читаннях утрені і літургії.Соучаствуя в страждання Спасителя, Свята Церква в цю седмицю приймає сумний образ: священні предмети в храмах (престол, жертовник і т.д.) і самі священнослужителі одягаються в темні одежі. У сучасній богослужбовій практиці зазвичай здійснюють великопісні богослужіння в чорних вбраннях, змінюючи їх на світлі у Велику суботу. У деяких обителях і храмах в Чотиридесятницю служба звершується, згідно більш давньої практики, у фіолетових вбраннях, а в Страсну седмицю - в багряних - бордових, кольору крові - в спогад про пролиту на Хресті за спасіння світу Кров Спасителя.

У перші три дні Страсної седмиці Церква підготовляє віруючих до гідного споглядання Хресних страждання Спасителя.

У Великий понеділок Церква у своїх співах запрошує зустріти початок Страстей Христових. У богослужінні понеділка згадується старозавітний патріарх Йосип Прекрасний, із заздрості проданий братами в Єгипет, прообразовано страждання Спасителя. Крім того, у цей день згадується висушення Господом покритої великою кількістю листя, але безплідної смоковниці, що служить чином лицемірних книжників і фарисеїв. у яких, незважаючи на їх зовнішню побожність, Господь не знайшов добрих плодів віри й благочестя, а тільки лицемірну тінь Закону. Подібна до безплідної, засохлої смоковниці всяка душа, що не приносить плодів духовних - істинного покаяння, віри, молитви і добрих справ.

У Великий вівторок згадується викриття Господом книжників і фарисеїв, Його розмови і притчі, сказані Ним у цей день в храмі Єрусалимському: про данину кесареві, про воскресіння мертвих, Страшний суд, про десять дів і про таланти.

У Велику середу згадується жінка-грішниця,що омила сльозами і помазала дорогоцінним миром ноги Спасителя, коли Він був на вечері у Віфанії в будинку Симона прокаженого, і цим приготувала Христа до похорону. Тут же Іуда удаваною дбайливістю про жебраків виявив своє сріблолюбство, а ввечері зважився зрадити Христа юдейським старійшинам за 30 срібняків (сума, якої достатньо за тодішніми цінами для придбання невеликої ділянки землі на околиці Єрусалима).У Велику середу на літургії Передосвячених Дарів, після заамвонної молитви, востаннє вимовляється молитва преподобного Єфрема Сирина з трьома великими поклонами.

У четвер Страсної седмиці згадуються в богослужінні чотири найважливіші євангельські події, що відбулися в цей день: Таємна вечеря, на якій Господь встановив новозавітне таїнство Святого Причастя (Євхаристії), Умовеніе Господом ніг учням Своїм на знак найглибшого смирення і любові до них, молитва Спасителя в саду Гефсиманському і зрада Іуди.У спогад подій цього дня після заамвонної молитви на літургії в кафедральних соборах при архієрейському служінні відбувається зворушливий обряд омовіння ніг, який воскрешає в нашій пам'яті безмірне смирення Спасителя, що умив ноги Своїм учням перед Таємною вечерею. Обряд виконується серед храму. При читанні протодияконом відповідного місця з Євангелія архієрей, сам знявши з себе ризи, умиває ноги сидячим по обидві сторони уготованого перед кафедрою місця 12 священикам, що зображають собою присутніх на вечерю учнів Господа, і обтирає їх лентієм (довгим платом).

День Великої П’ятниці присвячений спогаду засудження на смерть, Хресних страждань і смерті Спасителя. У богослужінні цього дня Церква як би поставляє нас біля підніжжя Хреста Христового і перед нашим побожним і трепетним поглядом зображує спасительні страждання Господа. На утрені Великого п'ятка (зазвичай вона служиться в четвер увечері) читаються 12 Євангелій Святих Страстей. Наприкінці вечірні Великої п'ятниці здійснюється обряд виносу Плащаниці Христової із зображенням положення Його в гроб, після чого буває читання канону про розп'яття Господа і на плач Пресвятої Богородиці, потім слідує відпуст вечірнього богослужіння і відбується прикладання до Плащаниці (цілування Плащаниці).

У Велику суботу Церква згадує поховання Ісуса Христа, перебування Його тіла у гробі, зішестя душею в пекло для сповіщення там перемоги над смертю і визволення душ, що з вірою чекали Його пришестя, і введення розсудливого розбійника в рай. Богослужіння в цю безприкладну і незабутню в усі віки життя людства суботу починаються з раннього ранку і тривають до кінця дня, так що останні суботні пісні так званої пасхальної полуношниці зливаються з початком урочистих великодніх піснеспівів – на Пасхальній заутрені.У Велику суботу відбувається літургія Василя Великого, що починається вечірнею. Після малого входу з Євангелієм читаються перед Плащаницею 15 паримій, в яких зібрані головні пророцтва і прообрази, пов'язані з Ісусом Христом, який рятує нас від гріха і смерті Своєю Хресною смертю і Своїм Воскресінням.

Джерело: http://www.zavet.ru/k/vp/n06str.htm (Переклад з російської, публікується зі скороенням.)