«Дух же целомудрия, смиренномудрия, терпения и любве даруй ми, рабу Твоєму», — молимося ми неодноразово словами молитви святого Єфрема Сиріна. І в цих проханнях згадується особлива чеснота — терпіння. Що
говорять про терпіння святі отці? «Терпіння
є корінь всіх благ», — вчить нас святитель Іоанн Златоуст. «Хто не має терпіння, той позбавлений всякої надії, а тому благаю всякого здобути терпіння, щоб спастися», — говорить нам той же святий преподобний Єфрем Сирін. А у святого Іоанна Кассіана Римлянина ми зустрічаємо розповідь про авву
Пінуфія, який вчив учнів своїх багатьом
важливим чеснотам і підкреслював, що терпіння не слід пов'язувати з чеснотами оточуючих. Бо якщо до
нас добродійно відносяться, то в чому ж
наше терпіння? Ці святоотецькі свідоцтва
говорять про те, що чеснота терпіння має
особливе значення для духовного життя людини. Терпіння - це
здатність реагувати на зло, яке нас
оточує, не втрачаючи присутності духа, не
розтрачувавши своєї внутрішньої енергії, не впадаючи у гнів, у злість,
у бажання помсти. Іноді терпіння
пов'язують із здатністю людини управляти
своїми емоціями. Про такого
говорять: він вольова людина, він здатний не
сердитися, не гніватися у відповідь на звернене до нього зло. Поза сумнівом, воля присутня в наших спробах
здобувати терпіння, але терпляча людина
необов'язково повинна бути вольовою, тому що терпіння це стан духу. Всяка вольова людина в якийсь
момент не витримує неправди, образ. І
волі не вистачає, і терпіння закінчується, тому щоЩо ж таке терпіння? «Корінь
всіх благ», — повторюємо ми слова
Златоуста. Але причиною всього доброго і благого терпіння може бути лише тоді, коли воно стає станом нашої душі.
А це можливо, якщо людина веде
релігійний спосіб життя. Вже неодноразово доводилося говорити про те, що це той спосіб життя, у центрі якого —
Сам Бог. Як свідчить Єфрем Сирін, якщо
ми надіємося на Бога, то маємо терпіння.
Надія на Бога, живе відчуття віри, розуміння того, що Бог захистить
і Бог відновить справедливість,
створюють внутрішній спокій людини.
Терпіння як броня захищає внутрішній стан нашої душі від усяких зовнішніх злих і гріховних обставин, і воно
стає ступенем на шляху до Царства
Божого. Терпляча людина — та, яка вже
стяжала в собі Духа Святого. Тоді ніщо
не може поколивати її спокою, тому що навіть найстрашніші і найнебезпечніші спокуси диявольські не здатні
сокрушити силу Духа Святого. Саме у
цьому сенсі ми говоримо про терпіння як про чесноту. Терпіння не означає того, хто покірно
погоджується зі всяким злом і неправдою.
Терпляча людина — це не та, що пливе за течією, що змінюється відповідно до вимог навколишнього
світу. Це людина, яка зберігає свою
внутрішню силу, свою автономність від зла навколишнього світу тільки тому, що в його серці присутній
відблиск Божественного Царства. -
Терпіння як чеснота прославляє нас над суєтою світу. Терпляча людина знаходить іншу точку зору на все, що бачить,
і іншу точку відліку, іншу здатність
оцінювати те, що відбувається. У якомусь сенсі терпіння завжди є мудрістю, що відрізняє людину від тих, хто
мудрістю не володіє. І тому такі
зрозумілі слова Спасителя, які ми читаємо в Євангелії: «Терпінням стяжайте душі ваші» (Лк. 21, 19). Терпінням
твориться духовна сила людини. От чому
святий преподобний Єфрем і згадує терпіння у своїй чудовій молитві, і щодня не одного разу
протягом Великого посту ми просимо
Господа: «Дух же целомудрия, смиренномудрия, терпения и любве даруй мне, рабу Твоєму».
Святіший патріарх Кирил.
Пресс-служба Патриарха
Московского и всея Руси
http://www.pravoslavie.ru/put/45227.htm
Немає коментарів :
Дописати коментар